Что такое Нефтекумск Гашиш Марихуана Меф

Хэй, чуваки и девчонки! Расскажу вам сегодня историю, которая случилась со мной на прошлой неделе. Было это вечером, когда я решил немного расслабиться и оторваться от реальности. Понимаете, жизнь гопника не так проста, и иногда нужно сделать себя немного выше.

Мне давался этот день с трудом, кумарило по полной программе. Чувствовалось, что душа требует отдыха и немного другого состояния. Взял свой телефон, открыл закладки и нашел своего хорошего знакомого, который обычно помогает мне в таких ситуациях.

— Эй, Сашок, у тя есть дистиллят ТГК? — попросил я его, пряча нервозность за лицемерной улыбкой.

Однако, он был немного насторожен и сразу начал меня спрашивать, на что я собираюсь его использовать. Полюбуйся, какие вопросы задает мой параноидальный друг. Я попытался убедить его, что просто хочу расслабиться, но повар понюхал дурь и решил, что я готовлю что-то крупное.

В итоге, я убедил его, что мне действительно нужен дистиллят ТГК для моих художеств и согласился заплатить ему неплохую сумму. Он согласился, и мы договорились о встрече на довольно опасной территории.

Список закладок в браузере сразу расширился, добавилось еще несколько адресов, куда я должен был зайти, чтобы получить свой товар. Но я был готов на все ради моей свободы от кумара, и на расслабоне продолжил свой путь.

— Здарова, чуваки, я пришел за дистиллятом ТГК! — заявил я, пытаясь звучать уверенно, хотя сердце бешено колотилось.

Они меня осмотрели, потом посмотрели на мой кошелек и все же решили доверить мне свой товар. Какое счастье, что я не настоящий крыса и никогда не подводил своих. Я заплатил, взял пакет и быстро скрылся в ночи. Будьте уверены, что никому не сказал о месте, где их можно найти, не хотел привлекать лишнее внимание к ним.

Вернувшись домой, я был готов наслаждаться этим дорогостоящим дистиллятом ТГК. Включил кино, сел в кресло и начал вдыхать его аромат. О, боги, какой запах! Это был нирвана в форме конопель, я медленно погружался в мир высокого состояния.

В итоге, я провел в своем «небе» несколько часов, пока кумарит не стало неприятно и я не почувствовал сильное желание высыпаться. После этого я зарядил себе довольно неплохой сон, иди уснул в считанные минуты.

На следующий день я проснулся полон сил и энергии, готовый снова взяться за свои дела. Как и обещал себе, я решил отблагодарить себя за вчерашний опыт и сходить в кино.

— Эй, пацаны, кто-нибудь с мной в кино? — предложил я своим хулиганским товарищам.

Они были не против такого предложения, и мы отправились в ближайший кинотеатр. Знаете, каждому гопнику порой нужно отдохнуть, и что может быть лучше, чем смотреть боевик на огромном экране и забывать о наших проблемах.

Вы знаете, я не сильно понимаю, как работает весь этот «сетевой» мир, но я знаю одно — ничто не сравнится с настоящими эмоциями, которые можно испытать, сидя в зале с другими людьми, вдыхая запах попкорна и своего дистиллята ТГК.

Так что, если ты готов сделать немного закладок в своей жизни и окунуться в мир необычных ощущений, смело следуй за мной. Я обещаю, что ты не пожалеешь, и мы проведем время на расслабоне, будто настоящие братья.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.